Село Прилісне (1) – Село Городок (2) – Озеро Кручене (3) – Озеро Вино (4) – Церква Різдва Богородиці з дзвіницею (5) – Водний туристичний маршрут «Мандрівка Поліссям, де Стохід і пісня» (6) – р. Стохід та славнозвісні «Красні мости» (7)
День 1
Ваша мандрівка розпочнеться з поїздки автобусом до с. Прилісне (1). Це початкова точка маршруту.
Перейшовши дорогу Маневичі – Любешів в західному напрямку, ви дійдете до с. Городка, що знаходиться за 2 км від Прилісного.
З давньоруської мови «городъ» — фортеця, місто, мур. У далекі праісторичні часи Київської Русі поселення, укріплені валами та ровами, називали не інакше, як Городище, Город, Городок. Багато з них були спалені, зруйновані та знищені під час навали монголо-татарських кочівників. Такої ж долі зазнав і Городок. На околиці села й дотепер зберігаються залишки городища як історична пам’ятка культури XII ст. У період сивої давнини поселення носило назву Чернечгородок.
Через 30 хвилин ходьби дістанетесь центру села Городок (2), де можна купити в магазині продуктів та води на мандрівку.
Далі дорога прямує в кінець села у західному напрямку.
Підійшовши до лісу, рухайтеся в південно-західному напрямку дорогою, яка часто використовується автотранспортом. Є ще декілька лісових стежинок, проте місцеві наполегливо рекомендують іти саме цією в’їждженою дорогою. Отож прямуйте по лісовій дорозі. Відстань до наступної точки маршруту – близько 8 кілометрів.
Ландшафт по дорозі доволі одноманітний, переліски змінюються заболоченими ділянками та піщаними підвищеннями. Воду варто економити, так як поблизу немає населених пунктів.
Наступним пунктом вашої подорожі буде озеро Кручене (3). Поблизу водойми багато чорниці та брусниці. Слідів збору ягід не видно: надто далеко від сіл. Як завжди, доріг набагато більше, ніж на карті. У самому озері купатись не дуже зручно, тому що узбережжя сильно заболочене. Через зарослі видно плесо, на якому плавають дикі качки. Кручене – ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Тут ростуть рідкісні вовчі ягоди пахучі та верба чорнична (теж реліктові рослини). Риби в озері немає, зате водиться черепаха болотяна і зустрічається рідкісний дятел трипалий.
Від озера ваша мандрівка триватиме ще близько 5 кілометрів лісовими дорогами в північно-західному напрямку. Через півтори-дві години ходьби дійдете до озера Вино (4), яке має форму вісімки. Зупинитись тут можна на південному піщаному пагорбі, що підходить до самої водойми. Тут можна відпочити та помилуватися чарівними поліськими краєвидами.
Відпочивши, рушайте в дорогу. Пройшовши близько 4-х кілометрів на захід, ви підійдете до села Троянівка з Пн.-Сх. боку. Тут уже можна втамувати спрагу холодною водою з криниці.
Існує легенда про походження назви села. «Давним-давно це було. У нашій місцевості росли густі, непрохідні ліси. Шукаючи кращої долі, якось прибилася сюди одна родина. Відшукали вони серед лісу галявину і вирішили тут оселитися.
Розмістилися спочатку на місцині, що тепер називають Банзериха. Чомусь не припав до вподоби цей куток.
Тоді родина переселилася дещо південніше. І знову сім’я не затримується на одному місці.
Врешті поселенці облюбовують третю ділянку. Оскільки старійшину родини звали Яном, а переселявся він з місця на місце тричі, з того часу це поселення і називають Троянівкою».
У селі цікавим туристичним об’єктом є Церква Різдва Богородиці з дзвіницею (5). Ця дерев’яна дзвіниця побудована ще в 1772 році та віднесена до пам’яток архітектури національного значення. Також на території храму є братська могила поляків – жертв фашизму. Неподалік від села, на північній його околиці, є пам’ятний знак розстріляним євреям.
У місцевих варто запитати, як пройти до сільської ради в с. Троянівка, адже вона славиться тим, що тут функціонує водний туристичний маршрут «Мандрівка Поліссям, де Стохід і пісня» (6). Саме сільський голова Микола Андрійович Ясюк і проводить ці водні походи. У сільській раді можна уточнити, де краще розміститися на нічліг. Тут і завершиться перший день подорожі, за який пройдено близько 18 км.
День 2
За планом, наступний день – ознайомлення із сусідом Троянівки, селом Черськ, та мальовничою річкою Стохід. Маршрут пролягатиме асфальтованою дорогою в південно-західному напрямку до с. Черськ, яке знаходиться за 3 км від с. Троянівка. Приблизно через годину ходьби ви і дістанетесь вищезгаданого села.
Існує легенда походження назви цього поліського села. За одним з переказів, у давні часи довкіл Троянівки росли густі ліси. Кремезні дуби та сосни мали послужити хорошим будівельним матеріалом. Тож власник цього багатства якось вирішив послати своїх людей на заготівлю деревини. Робітники прибули з польського поселення Чарськоє. Вирубавши ліс, тут залишилося на постійне місце проживання кілька сімей, які й заснували хутірець Черськ, що з роками став селом.
У населеному пункті є магазин, де можна купити потрібні продукти. Шлях далі йде селом у західному напрямку дорогою, мощеною гравієм. Відносна висота греблі, по якій вона пролягає, подекуди становить 1 – 1,5 м, а по обидва боки – рівчаки.
Дійшовши до лісу, рухайтесь піщаною дорогою близько 2 км, якою можна дійти до р. Стохід та до славнозвісних «Красних мостів» (7). Вони знаходяться між селами Черськ та Поворськ і є порубіжжям Маневицького та Ковельського районів Волинської області (їх там аж 3). У цьому місці річка Стохід робить розгалуження на три рукави.
Є декілька версій походження назви цих мостів. За однією з них, у Першу світову війну, під час Брусилівського прориву, вода у Стоході була червона («красна») від крові. А за іншою версією, уже після жовтневого перевороту 1917 року тут ішли війська Красної Армії. Учені схиляються до першого варіанту. Адже на цьому місці стільки людей полягло, що вода справді могла бути червоною.
Тут споконвіку були мости. Це вже як проклали Варшавську трасу (М 07, Е 373), то там в основному транспорт пішов. А раніше людям служили Красні мости. Бо ж поряд – Поворський полігон. Військові звели їх і за потреби ремонтували.
Тепер громада сіл Троянівської сільської ради опікується цими мостами, і вони вірно служать людям Маневицького та Ковельського районів, а також туристам, охочим активно відпочити в цій частинці українського Полісся.
Оглянувши мости, повертайтеся до села Черськ. Наступна точка у вашій мандрівці – село Майдан. Воно знаходиться в південно-східному напрямку, на відстані близько 3-х кілометрів. Дорога буде пролягати вздовж меліоративних каналів. За півтора кілометра на південь від центру села Майдан однойменна залізнична зупинка. На цю платформу прибувають потяги сполученням «Ковель-Сарни» щодня о 9:40, 16:31, 21:37 год у напрямку Маневич. Дизель-поїздом за півгодини можна дістатись селища, де й завершиться ця пізнавальна та захоплива мандрівка.