Маневицький район, як адміністративна одиниця створений в січні 1940 року і відновлений в сучасних межах у 1965 році. По території – найбільший в області – 2,2  тис. кв. км, що займає 10,9 % її території. Вигідно розташований на перетині залізничних і автомобільних шляхів державного значення: Київ – Ковель – Варшава та Луцьк – Пінськ – автомобільні, та Київ – Ковель залізничний.

Маневицький край належить до цікавих історичних сторінок ВолиніПершу писемну згадку про населені пункти Маневиччини зустрічаємо в «Літописі Руському» за 1100 рік, коли на історичному з’їзді в Увітичах князь Святополк віддає Давиду Ігоровичу містечка Дубно і Чорторийськ. В ХІІ столітті Чорторийськ стає значимим поселенням з могутньою оборонною системою, до якої входив князівський замок, оточений високими дерев’яними земляними валами, а пізніше мурованими стінами з могутніми бійницями. Оточений високими земляними валами та водами Стиру, Чорторийськ був неприступним і довго служив ключем до Волині, а пізніше став родинним гніздом князів Чорторийських.

Історичним поселенням також є село Четвертня – сімейний уділ князів Святополковичів. Прабатько родини Четвертинських, князь Олександр Святополкович, одержавши Четвертню, став зватися Четвертинським. Тут функціонувала одна з небагатьох друкарень Волинської землі, де в 1625 році віддруковано книги «Часослов» і «Псалтир», а Святопреображенський храм є найдавнішою кам’яною будівлею Маневиччини. Бувше містечко Романів, а нині Колки (понад 800 років) також має багату історичну минувшину. Досить цікавою в історичному аспекті є доля таких сіл, як Городок, Троянівка, Кукли, Галузія, Красноволя, Лісове та багатьох інших. Разом з тим сам районний центр Маневичі ще відносно молоде селище, яке в 1992 році зустріло своє перше століття.

Ресурсний потенціал району представлений головним чином лісопродукцією. Площа лісів становить 160 тисяч гектарів, або 66% усієї території. Наявність власної лісосировинної бази дає можливість активно працювати як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Основні види продукції: меблі, паркет, консервні вироби, пиломатеріали та інше.

Об’ємні запаси торфу сприяють стабільній роботі Маневицького торфозаводу та державного підприємства „Волиньторф”.

Завдяки природно-географічному розташуванню на території Маневицького району, ще й понині, збереглися найдавніші реліквії як матеріальної, так і духовної культури українського народу. В районі нараховується 247 об’єктів культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних – 45, історії та монументального мистецтва – 127, архітектури та містобудування – 23. П’ять об’єктів архітектури та містобудування занесені до Державного реєстру – Домініканський костел (1639 р.), нині діючий Хресто-Воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир – село Старий Чорторийськ, Свято-Михайлівський храм (1691 р.) – село Карасин, Свято-Преображенський храм (1600 р.) – село Четвертня, дзвіниця Свято-Преображенського храму села Четвертня, дзвіниця храму Різдва села Троянівка.

Об’єктом, що заслуговує уваги туристів є Свято-Преображенський храм села Четвертня – найдавніша кам’яна споруда на Маневиччині, пам’ятка архітектури 1600 року. Унікальним явищем є те, що і понині на великі релігійні свята тут ведеться служба з використанням старовинного рукописного Євангелія 1636 року видання, загальною вагою 32 кілограми. Будівництво Свято-Преображенського монастиря (так він тоді називався) розпочалося на місці зруйнованого дерев’яного монастиря, що існував з 1437 року. В архітектурно-конструктивних формах церкви відчутні відлуння традицій архітектури стародавньої Русі й елементи українського бароко. Церква мурована з цегли на вапняному розчині. Товщина стін близько двох метрів. Висота будівлі сягає 20 метрів. Досить цікавим елементом є те, що стеля храму теж змурована із цегли. Завдяки такій архітектурі вдалося досягти високого акустичного ефекту. Цегляно-муровані стіни зберігаються понад 400 років. Секрет міцності муру полягає в тому, що у розчин додавали курячі і гусячі яйця з шкарлупою. Перед вівтарем – іконостас старовинного візантійського типу. У церкві знаходяться старовинні ікони, серед яких ікона, подарована імператрицею Катериною ще в далекому 1793 році.

Ще одним туристичним об’єктом, який заслуговує уваги, є Домініканський костел 1736 -1741 рр., нині діючий чоловічий монастир в селі Старий Чорторийськ. Архітектурний ансамбль монастиря включає в себе Хресто-Воздвиженський собор, Свято-Успенську церкву і капличку стовп XVІІІ століття.

Духовну та архітектурну цінність становить Свято-Михайлівський храм села Карасин. Церква збудована в 1691 році. Дерев’яна, тризрубна, одноповерхова. Дзвіниця прибудована у 1882 році. Храм і дзвіниця збудовані в єдиному стилі. В загальний план входить вівтар з прибудованою паламаркою, центральна частина храму, притвор із дзвіницею. Основною окрасою є неординарний купол. В інтер’єрі церкви дерев’яна – декоративна різьба ХІХ століття.

На території колишнього засекреченого військового містечка, що було одним із місць дислокації ракетних військ Збройних сил, «виріс» Свято-Троїцький жіночий монастир. Він розташований серед лісу, за 7 кілометрів від села Старосілля.

За 7 років напівзруйновані, закинуті й захаращені приміщення стали справжньою святинею. Тепер тут людяно, гамірно, особливо влітку. Адже на базі монастиря розташований табір для дітей – вихованців недільних шкіл.

До цікавих туристичних об’єктів Маневицького району відносяться Оконські джерела, що знаходяться в селі Оконськ.

В затінку – місце для стоянки автомобілів і кав’ярня. Поруч зручно обладнаний майданчик для огляду та фотографування. Спеціально зроблений вивід води дає змогу покуштувати її усім бажаючим і набрати з собою в дорогу.

Вода Оконських джерел специфічна. Температура її в озері протягом року не змінюється і становить дев’ять градусів. Дно крейдяне. На базі джерел створені ставки для розведення риби, зокрема єдиного в області форелевого господарства.

Одна з перлин Маневиччини – Черемський природний заповідник, який був створений 19 грудня 2001 року. Це перший заповідник у Волинській області та один із найпівнічніших в Україні. Загальна площа– 2975,7 га.

До зарезервованої території також увійшли орнітологічний заказник місцевого значення урочище Сузанка, загальнозоологічний заказник місцевого значення Карасинський і ботанічний заказник місцевого значення Карасинський ялинник і Черемське болото, яке займає центральну частину заповідника, відноситься до категорії водно-болотних угідь міжнародного значення і охороняється згідно із вимогами Рамсарської конвенції. На території заповідника відсутні населені пункти, лінії електропередач, дороги з твердим покриттям. Створені льодовиком ландшафти дещо ізольовані від сучасної цивілізації через погану прохідність, заболоченість, віддаленість від населених пунктів. Але саме через це тут збереглись унікальні та типові представники флори і фауни

Розвиток музейної справи є досить важливим, адже національна культурна спадщина відіграє важливу роль у розбудові незалежної Української держави, в цілому, та відродженні духовності та історичної пам’яті громад окремих територій, зокрема. Саме музеї є скарбницею історичної та культурної спадщини, а музейні експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру краю.Розвиток музейної справи є досить важливим, адже національна культурна спадщина відіграє важливу роль у розбудові незалежної Української держави, в цілому, та відродженні духовності та історичної пам’яті громад окремих територій, зокрема. Саме музеї є скарбницею історичної та культурної спадщини, а музейні експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру краю.На території Маневицького району функціонує:

-Маневицький краєзнавчий музей.

-Музейна кімната в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів селища Колки.

-В усіх загальноосвітніх школах району обладнані кімнати історії села.
Маневицький краєзнавчий музей відкритий 5 листопада 1967 року. В жовтні 1968 року музею присвоєно звання «народний». Починаючи з 1992 року працює як самостійний державний районний краєзнавчий музей.Одним з найважливіших напрямків роботи науковців Маневицького краєзнавчого музею є комплектування фондів, основи для вдосконалення експозиції, масова науково-освітня діяльність.Фондові зібрання музею налічують сьогодні 6,3 тисяч оригінальних пам’яток матеріальної і духовної культури краю, речових і документальних джерел, археології і природи, зразків образотворчого мистецтва, виробів народних умільців. Серед експонатів музею важливе місце приділяється етнографічним матеріалам, які дають можливість простежити особливості традиційно-побутової культури мешканців поліського краю. Знаряддя праці землеробства, тваринництва, вироби різноманітних народних промислів та ремесел, посуд, одяг, – яскраво і образно відтворюють повсякденне життя й заняття жителів Полісся минулих століть.На базі музею регулярно проводяться наукові конференції з краєзнавчої проблематики, матеріали яких друкуються в наукових збірниках.Очолює музей Петро Хомич, який двічі провів повну перебудову експозиції музею, постійно організовує виставки, є ініціатором проведення на базі Маневицького краєзнавчого музею та району науково-практичних конференцій від регіональних до міжнародних. Найбільш сприятливими передумовами для розвитку туризму, та повноцінного відпочинку має бути пізнання природничого, історико-етнографічного та культурного потенціалу Маневиччини. Саме створення на базі Маневицького краєзнавчого музею науково – дослідницького, туристично – екскурсійного центру «Музею Волинського Полісся» має стати родзинкою туристичного продукту – де з перших кроків турист потрапляє у світ Поліських краєвидів, а за бажанням, може спробувати у роботі знаряддя праці: то й же ткацький верстат, той й же міні млин, а також посмакувати запропонований для дегустації продукт який виробляє самогонний апарат, та взяти участь у майстер класах (ткацтво, писанкарство, гончарство, вишивання, бондарство і т.д.), опанувавши поліські ремесла, тобто поринути у атмосферу Полісся.В даний час у Маневицькому краєзнавчому музеї продовжується створення музейної інфраструктури шляхом доповнення стаціонарної експозиції музею експозицією просто неба, з облаштуванням поліського подвір’я (хата, клуня, віз, криниця, тин тощо).Музейна колекція експонатів району нині нараховує понад 12 тисяч, але віднедавна до об’єктів культурної спадщини європейського значення ствердно можна віднести пам’ятку підводної археології «Човен – довбанку», яку випадково було виявлено місцевими жителями між селами Копилля і Старосілля Маневицького району, в крутому березі річки Стир, на глибині приблизно 4 метри. На дні котловану знаходився човен-довбанка довжиною 12 м. В Україні такі човни називають довбанками тому, що, вони видовбані з цілого стовбура дерева. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в приблизному перекладі з грецької означає «єдиний шматок деревини», тому ми дали назву «Поліський моноксил». Перші дослідження після проведення радіо вуглецевого аналізу вказують, що човен був виготовлений в 1350 році.

Природно-заповідний фонд Маневицького району.

Станом на 01.12.2016 року у Маневицькому районі нараховувалося 56 обєктів  ПЗФ загальною площею 13486,59 га. Кількість об’єктів ПЗФ упродовж останніх років варіювала від 20 до 45. Помітне збільшення кількості ПЗТ на початку та у першій половині 90-их років зумовлено удосконаленням організаційно-правових основ заповідної справи. Порівняно багато об’єктів ПЗФ було створено у 1991-1994 роках.

Серед ПЗТ району є: 1 – заповідник, 7 заповідних територій загальнодержавного значення. Частка площі природно-заповідних територій від площі району становить близько 4,3 %.

1. Черемський заповідник Заповідні території загальнодержавного значення
2. Ландшафтний заказник “Стохід”
3. Ландшафтний заказник «Кручене озеро»
4. Ботанічний заказник “Урочище суничник”
5. Ландшафтний заказник “Урочище джерела”
6. Ботанічний заказник “Софіянівський”
7. Ботанічна памятка природи “Болітце”
8. Загальнозоологічний заказник “Рись”
9. Ландшафтний заказник “Градиський” Заповідні території місцевого значення
10. Ландшафтний заказник “Кашівський”
11. Ландшафтний заказник “Осницький”
12. Ландшафтний заказник “Граддівський”
13. Ландшафтний заказник “Красновільський”
14. Ландшафтний заказник “Рудниківський”
15. Ландшафтний заказник “Майдан”
16. Лісовий заказник “Маневицький”
17. Лісовий заказник “Рудниківський”
18. Лісовий заказник “Заріччя”
19. Лісовий заказник “Граддівська дубина”
20. Лісовий заказник “Карасинський”
21. Лісовий заказник “Дубина”
22. Лісовий заказник “Березовий гай”
23. Лісовий заказник “Березово-вільховий”
24. Лісовий заказник “Черевахівський”
25. Ботанічний заказник “Костюхнівський”
26. Ботанічний заказник “Колодіївський”
27. Ботанічний заказник “Вовчицький”
28. Ботанічний заказник “Маневицький”
29. Ботанічний заказник “Софіянівський”
30. Ботанічний заказник “Череваський”
31. Загальнозоологічний заказник “Лазнища”
32. Загальнозоологічний заказник “Городоцький”
33. Загальнозоологічний заказник “Локоття”
34. Загальнозоологічний заказник “Маневицький”
35. Загальнозоологічний заказник “Софіянівський резерат”
36. Загальнозоологічний заказник “Тельчівський”
37. Загальнозоологічний заказник “Чорторийський”
38. Орнітологічний заказник “Вовча будка”
39. Орнітологічний заказник “Вовчицький”
40. Орнітологічний заказник “Чорна долина”
41. Орнітологічний заказник “Чорний бусл”
42. Гідрологічний заказник “Озеро Болотне”
43. Гідрологічний заказник “Світлий”
44. Гідрологічна памятка природи “Криничка”
45. Заповідне урочище “Озеро Глибоцьке”
46. Ботанічна пам’ятка природи “Городоцький ялинник”
47. Ботанічна пам’ятка природи “Дуб звичайний-1”
48. Ботанічна пам’ятка природи “Дуб звичайний-2”
49. Ботанічна пам’ятка природи “Дуб звичайний-3”
50. Ботанічна пам’ятка природи “Журавичівська”
51. Ботанічна пам’ятка природи “Оконський ялинник”
52. Ботанічна пам’ятка природи “Сосновий субір”
53. Ботанічна пам’ятка природи “Чорторийський ялинник”
54. Ботанічна пам’ятка природи “Болітце”
55. Ботанічна пам’ятка природи “Красний дуб”
56. Ботанічна пам’ятка природи “Криничка”

Розваги

Для проведення дозвілля в нас представлена розширена інфраструктура сфери розважальних послуг. Гості краю можуть відвідати:

  1. Районний будинок культури, де щотижня проводиться демонстрування кінофільмів та мультиплікаційних фільмів для дорослих та дітей.
  2. Концертний зал – районний Будинок культури смт.Маневичі, вул.Некрасова, 5 тел.+38(03376)22272,
  3. Концертний зал – Будинок культури смт.Колки, вул.Грушевського, 11 тел.+38(03376)32770.
  4. Конференц-зал. Маневицький краєзнавчий музей.
  5. Мисливські угіддя – „Феміда-Інтер” – Соф’янівське, Черевахівське лісництва, мисливські угіддя Маневицького, Городоцького та Колківського держлісгоспів, угіддя Українського товариства мисливців та рибалок;
  6. Територія для прогулянок верхи – Карасинське лісництво;
  7. Місця для риболовлі: озера району – Тросне, Глибоке, Біле, Віно, річки Стохід, Стир, – ставки для вирощування риби (с.Оконськ, зокрема, форель);
  8. Місця для наметового туризму:
    • урочище „Білий берег”,
    • озеро Тросне,
    • озеро Глибоке

Транспорт і зв’язок

В райцентрі знаходиться відділення ПАТ «Укртелеком», за адресою, вул. Незалежності, 11, в якому ви можете скористатися послугами телекомунікаційного зв’язку щодня крім вихідних. На території відділення безкоштовно надається послуга інтернет, через відкритий доступ до Wi-Fi.

Також безкоштовний доступ до мережі інтернет надається на території готелю Оскар, та більшості закладів харчування, кафе.

Селище Маневичі має досить вигідне транспортно-географічне положення. Через районний центр проходить одноколійна не електрифікована залізнична лінія Ковель – Сарни Рівненської дирекції Львівської залізниці, тому з селища, використовуючи залізничний транспорт, можна дістатися в населені пункти які дотичні до залізничної дороги напрямку Київ – Львів, через Ковель. Протяжність залізничних ліній у межах району становить 55 км.

Розклад руху пасажирських поїздів по станції «Маневичі»

№ з/п Поїзд Прибуття Відправлення
1. Поїзд № 6394 Ковель – Сарни 4-51 4-52
2. Поїзд № 6317 Сарни – Ковель 5-46 5-47
3. Поїзд № 6318 Ковель – Сарни 10-06 10-12
4. Поїзд № 6319 Сарни – Ковель 10-09 10-13
5. Поїзд № 6320 Ковель – Сарни 17-01 17-02
6. Поїзд № 6321 Сарни – Ковель 17-57 17-58
7. Поїзд № 6322 Ковель – Сарни 22-03 22-07
8. Поїзд № 6393 Сарни – Ковель 22-02 22-09
9. Поїзд № 141 Київ – Львів 23-09 23-14
10. Поїзд № 142 Львів – Київ 03-10 03-14

 

Перевезення пасажирів в приміському та міжміському сполученнях здійснюються від автостанцій «Маневичі», що розташована в смт. Маневичі на вул.Луцькій, 9 та «Колки» – в смт. Колки, на вулиці Грушевського, 4

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: